Значення
-
Властивість світла, електромагнітного випромінювання, що характеризується однією певною довжиною хвилі або дуже вузьким інтервалом довжин хвиль; однохвильовість, однотонність.
-
У розширеному значенні — однотонність, одноколірність, наявність лише одного кольору або відтінку в зображенні, композиції тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. монохроматичність, р. монохроматичності, д. монохроматичності, з. монохроматичність, о. монохроматичністю, м. монохроматичності, к. монохроматичносте