монохроматичність

1. Властивість світла, електромагнітного випромінювання, що характеризується однією певною довжиною хвилі або дуже вузьким інтервалом довжин хвиль; однохвильовість, однотонність.

2. У розширеному значенні — однотонність, одноколірність, наявність лише одного кольору або відтінку в зображенні, композиції тощо.

Приклади вживання

Приклад 1:
Когерентність та монохроматичність світлових хвиль. Оптична довжина шляху ………………………………………………….. 204 §90.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |