моноідеїзм

1. Філософська концепція, що розглядає світ як прояв єдиної, абсолютної ідеї або духу, яка є першоджерелом і основою всього буття.

2. У психіатрії та психології — патологічно звужене світосприйняття, при якому вся психічна діяльність людини підпорядкована одній домінуючій, нав’язливій ідеї, що спотворює мислення та поведінку.