Значення
-
Філософська концепція, що розглядає світ як прояв єдиної, абсолютної ідеї або духу, яка є першоджерелом і основою всього буття.
-
У психіатрії та психології — патологічно звужене світосприйняття, при якому вся психічна діяльність людини підпорядкована одній домінуючій, нав’язливій ідеї, що спотворює мислення та поведінку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. моноідеїзм, р. моноідеїзму, д. моноідеїзмові, з. моноідеїзм, о. моноідеїзмом, м. моноідеїзмі, к. моноідеїзме