монографія

[monoɦrɑfijɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Наукова праця, що ґрунтовно досліджує одну певну тему, проблему або творчість однієї особистості.

  2. Опублікована наукова праця у формі книги або брошури, що містить таке дослідження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. монографія, р. монографії, д. монографії, з. монографію, о. монографією, м. монографії, к. монографіє

Походження слова (Етимологія)

Слово «монографія» походить від грецьких коренів «μόνος» (один, єдиний) та «γράφω» (пишу), тобто буквально означає «написання про одне». Воно було запозичене в українську мову через західноєвропейські мови, зокрема з німецької (Monographie), французької (monographie) та англійської (monography). Спочатку це слово використовувалося для позначення наукової праці, присвяченої одній темі, і зберегло це значення донині.
Споріднені слова:графіка, біографія, орфографія

Більше записів