Значення
-
(у математиці, зокрема в теорії функцій) Властивість функції, що вона має лише одну дійсну або уявну частину, тобто є моногенною.
-
(у біології) Походження групи організмів (наприклад, виду) від одного спільного предка; монофілія.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. моногенність, р. моногенності, д. моногенності, з. моногенність, о. моногенністю, м. моногенності, к. моногенносте