моногамія

[monoɦɑmijɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Форма шлюбу або стосунків, при якій людина має лише одного партнера протягом певного часу або життя.

  2. У біології та зоології — форма статевих стосунків, коли самець і самиця утворюють стійку пару на один або кілька сезонів розмноження, іноді на все життя.

  3. У соціальних науках — принцип або практика одруження з однією особою, що протиставляється полігамії (багатоженству чи багатомужеству).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. моногамія, р. моногамії, д. моногамії, з. моногамію, о. моногамією, м. моногамії, к. моногаміє

Більше записів