монофонічний
[monofonit͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
(у музиці) такий, що складається з одноголосся, що характеризується одночасним звучанням одного музичного голосу або виконанням усіма виконавцями однієї мелодії (на противагу поліфонічному).
-
(про аудіозапис або систему звуковідтворення) такий, що передає звук через один канал, створюючи ефект нерозділеного джерела, без просторової стереофонічної панорами.
-
(у лінгвістиці) такий, що стосується одного звука мови (фонеми) або складається з однакових звуків.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. монофонічний, р. монофонічного, д. монофонічному, з. монофонічного, о. монофонічним, м. монофонічнім