1. Послідовник монофізитства — християнської єресі, що виникла у V столітті й визнає в Ісусі Христі лише одну, божественну природу, поглинаючи або зневажаючи природу людську.
2. Представник стародавніх східних церков (Вірменської, Коптської, Ефіопської тощо), які дотримуються христології, що відрізняється від диофізитства (двох природ) Халкідонського собору, але які самі відкидають ярлик “монофізит” як неточний, надаючи перевагу термінам “міафізит” або “нехалкідонські церкви”.