1. Послідовник монофелітства — християнської єресі VII століття, що визнавала наявність у Христа двох природ (божественної та людської), але лише однієї, божественної, волі (фелісії) та однієї божественної дії (енергії).
2. Прибічник або представник релігійно-філософської доктрини, яка, на відміну від православного диофелітства, вчить про єдину волю та єдину дію в Ісусі Христі.