моноетилацеталь

[monoɛtɪlɑt͡sɛtɑlʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Моноетилацеталь — хімічна сполука, ацеталь, отриманий шляхом взаємодії альдегіду з одним еквівалентом етилового спирту; зазвичай є проміжним продуктом у синтезі повних ацеталей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. моноетилацеталь, р. моноетилацеталі, д. моноетилацеталі, з. моноетилацеталь, о. моноетилацеталлю, м. моноетилацеталі, к. моноетилацетале

Більше записів