Значення
-
моноблепсія — стан, при якому обидва очі фіксуються на одному об’єкті, але в мозок надходить зорове відчуття лише від одного ока; одночасне сприйняття одним оком.
-
моноблепсія — рідкісна форма косоокості, при якій людина користується для зору почергово то одним, то другим оком, але не обома одночасно.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. моноблепсія, р. моноблепсії, д. моноблепсії, з. моноблепсію, о. моноблепсією, м. моноблепсії, к. моноблепсіє