монетоприймач

[monɛtoprɪjmɑt͡ʃ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Пристрій у торгових апаратах, громадських телефонах, квиткових автоматах тощо, призначений для автоматичного приймання та перевірки автентичності монет, а також для їх підрахунку для здійснення платежу або надання послуги.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. монетоприймач, р. монетоприймача, д. монетоприймачеві, з. монетоприймач, о. монетоприймачем, м. монетоприймачеві, к. монетоприймачу

Більше записів