Пристрій у торгових апаратах, громадських телефонах, квиткових автоматах тощо, призначений для автоматичного приймання та перевірки автентичності монет, а також для їх підрахунку для здійснення платежу або надання послуги.
монетоприймач
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |