1. Який належить монастирю, пов’язаний з монастирем або його життям.
2. Який характерний для монастиря, монахів; аскетичний, суворий.
3. Який виготовляється, вирощується або виконується в монастирі (про продукти, ремесла тощо).
монастирський
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— а великий монастирський дзвін товстим, грубим голосом повільно гуде: Бууу-дем!.. бууу-дем!..
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |