монада

1. У філософії (зокрема в системах Г. Лейбніца та Дж. Бруно) — проста, неподільна та незнищенна духовна субстанція, першоелемент буття, що є основою всіх матеріальних і духовних явищ.

2. У біології (застаріле) — одноклітинний організм, найпростіша форма життя; також окрема клітина, що веде самостійне існування.

3. У хімії (історичний термін) — атом або одновалентний елемент.

4. У математиці (теорія категорій) — поняття, що позначає простий об’єкт у категорії, який не розкладається на більш прості.

Приклади вживання

Приклад 1:
Душа — цілісна монада, паралельно якій існує організм. Х.Вольф здійснив пер- шу постановку і спробу вирішити психофізіологічну проблему, тобто проблему зв’язку тіла, організму й психіки людини.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”

Частина мови: іменник (однина) |