мом

Приклад 1:
Па­ни – з •кріпа­ка­ми… Во­ни й з моїм батьком та­ке ви­роб­ля­ли… уодібра­ли йо­го від ме­не… я йо­го не знаю, не ба­чив… по-іїКри­ли мою го­ло­ву со­ро­мом, до­ко­ра­ми… Прок­лятії” Вертає Чіпка у се­ло. Іде ву­ли­цею ми­мо шин­ку; роз­див­ляється, прис­лу­хається.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Жи­ли од­ним жит­тям; тіши­лись однією втіхою; су­му­ва­ли од­ним су­мом… Ста­рий січо­вик натх­нув свою ду­шу в мо­ло­де­сеньку ду­шу ону­ка! IX Піски в неволі Та не­дов­го прий­шло­ся Ми­ро­нові втіша­тись своїм ма­лим ону­ком; не­дов­го й ону­кові – дос­лу­ха­тись до дідо­вих пе­ре­казів.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 3:
Га­ля далі ба­чи­ла, шир­ше ся­га­ла своїм ро­зу­мом: він у неї ко­хав­ся при дос­тат­ках, у роз­коші… В сто­роні од лю­дей, од жит­тя, не знав­ши ні нуж­ди, ні кло­по­ту, во­на са­ма по­ри­на­ла в свої дум­ки, при­вик­ла са­ма по­вер­та­ти своїм ро­зу­мом. Не такі мо­лоді літа ви­па­ли Христі.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”