молитвеник

[molɪtʋɛnɪk] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Релігійна книга, що містить збірку молитов, псалмів, акафістів та інших богослужбових текстів для домашнього чи особистого використання віруючими.

  2. Людина, яка багато та старанно молиться; побожна, благочестива людина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. молитвеник, р. молитвеника, д. молитвеникові, з. молитвеника, о. молитвеником, м. молитвеникові, к. молитвенику

Більше записів