молотник

Значення

1. Робітник, який працює ручним молотом (кувальним, бойковим тощо), зокрема ковальський помічник, що б’є бабкою (верхнім молотом) по заготовці, яку тримає коваль.

2. Той, хто керує роботою механічногомолота (у кузні, на заводі).

3. Застаріла назва інструменту для забивання, розбивання чогось; великий важкий молоток, кувалда.

Правопис та відмінювання