Древослів

Словник Української Мови

молотарка

[molotɑrkɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Сільськогосподарська машина для обмолоту (виділення зерен із колосся) злакових, бобових та інших культур.

  2. Розмовна назва для молотарні — спеціально обладнаного приміщення або дільниці, де встановлена така машина і проводиться обмолот.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. молотарка, р. молотарки, д. молотарці, з. молотарку, о. молотаркою, м. молотарці, к. молотарко

Більше записів