молодюк

1. Молода людина, переважно чоловічої статі, юнак; часто вживається для позначення представника молодого покоління з певними якостями (енергійність, зухвалість тощо).

2. (переносне значення) Про молоду, повну сил і енергії тварину, зокрема про коня.

3. (діалектне) Син, хлопчик у сім’ї.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |