Значення
-
Молода людина, переважно чоловічої статі, юнак; часто вживається для позначення представника молодого покоління з певними якостями (енергійність, зухвалість тощо).
-
(переносне значення) Про молоду, повну сил і енергії тварину, зокрема про коня.
-
(діалектне) Син, хлопчик у сім’ї.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. молодюк, р. молодюка, д. молодюкові, з. молодюка, о. молодюком, м. молодюкові, к. молодюку