молодиця

[molodɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Молода заміжня жінка, переважно в перші роки після весілля; молодуха.

  2. У народній творчості та етнографії — учасниця весільних та інших обрядів, що представляє групу молодих заміжніх жінок.

  3. (діал.) Молода дівчина, дівчина на видані; часто вживається в ліричних та обрядових піснях.

  4. (бот.) Народна назва деяких рослин, зокрема виду очитку (Sedum), а також гвоздики польової.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. молодиця, р. молодиці, д. молодиці, з. молодицю, о. молодицею, м. молодиці, к. молодице

Приклади з художньої літератури

  • — Тричі, молодице. І все, хоч і рідке… зате гаряче… Та сімсот грамів хліба щодня. Це не шуточка, це — як шахтарям пайка, трошки там менша.
    — Василь Симоненко

Більше записів