молодичок

1. Молодий місяць, що з’являється на небі після новолуння, зазвичай у вигляді вузького серпа.

2. Рослина на ранній стадії розвитку, молодий пагін, паросток.

3. Період молодості, юності людини або початкова стадія існування чогось.

Приклади вживання

Приклад 1:
Праворуч од мене збоку вигулькнув іще молодичок років 16–18, чорненький, з хворобливо припухлим обличчям, що рисами своїми найбільше скидалось на українське. Він також був в уніформі, але без відзнак.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Частина мови: іменник (однина) |