1. Молодий місяць, що з’являється на небі після новолуння, зазвичай у вигляді вузького серпа.
2. Рослина на ранній стадії розвитку, молодий пагін, паросток.
3. Період молодості, юності людини або початкова стадія існування чогось.
Словник Української Мови
Буква
1. Молодий місяць, що з’являється на небі після новолуння, зазвичай у вигляді вузького серпа.
2. Рослина на ранній стадії розвитку, молодий пагін, паросток.
3. Період молодості, юності людини або початкова стадія існування чогось.
Приклад 1:
Праворуч од мене збоку вигулькнув іще молодичок років 16–18, чорненький, з хворобливо припухлим обличчям, що рисами своїми найбільше скидалось на українське. Він також був в уніформі, але без відзнак.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”