молодцюватий
[molodt͡sjuʋɑtɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
Який має зовнішність молодця, виглядає статним, гарним, опітнілим; такий, що викликає захоплення своєю зовнішністю або поведінкою.
-
Який відзначається хоробрістю, відвагою, удаваністю; молодецький.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. молодцюватий, р. молодцюватого, д. молодцюватому, з. молодцюватого, о. молодцюватим, м. молодцюватім