1. Поводитися як молодець, виявляти мужність, відвагу, рішучість.
2. (Розм.) Хизуватися своєю силою, спритністю, удаваною хоробрістю; важничати.
молодцювати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови