Значення
-
Властивість або стан за значенням “молодцюватий”; зовнішній вигляд, манера поведінки, що виражає стрункість, чепурність, удачу, хоробрість або виклик.
-
Рідкісне вживання: вчинок, характерний для молодця; щось героїчне, доблесне, хоробре.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. молодцюватість, р. молодцюватості, д. молодцюватості, з. молодцюватість, о. молодцюватістю, м. молодцюватості, к. молодцюватосте