молодовик

1. Молодий вітер, що дме зі сходу на початку весни, часто в березні; східний вітер у ранньовесняний період.

2. (переносно) Молода, повна сил і енергії людина; юнак.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |