молодецький

1. Властивий молодим, сильним і сміливим чоловікам (молодцям); повний мужності, відваги, удачі.

2. Який виконується з майстерністю, спритністю та хоробрістю; доблесний.

3. (У значенні прислівника) Сміливо, рішуче, майстерно.

Приклади вживання

Приклад 1:
Як молодий мисливець у лісі, тремтячи перед звіром, але вірячи в несхибність своєї руки, він був готовий до дальших по­смішок своєї долі, хоч би часом вона й показувала йому ­язика.Надійка справді приїхала, але в дівчат були ті ж самі гос­ті, — інструктор і молодецький Яша, — тому поговори­ти з нею не було жодної змоги, якщо він не хотів зрадити свого почуття перед цими глузівниками. Степан пригноб­лено закурив свою легку цигарку, але Надійка так палко на нього глянула, передаючи відписа від сільського това­риша, що він умить просвітлів, поринаючи у м’яке літеп­ло, і насолодно подумав, ховаючи листа до кишені:«Люба Надійка!
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Частина мови: прикментик () |