1. (про людину) Дуже молодий, зовсім юний; пестливе від “молодий”.
2. (про вік) Дуже ранній, що належить до початку молодості; дуже незначний за тривалістю.
3. (перен., розм.) Недосвідчений, незрілий у чомусь.
молодесенький
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Десь біля півночі відчинилася тихо кормушка й перед віконечком став зовсім молодесенький оперативник, ще хлоп’я, яке, очевидно, з романтичних поривів, начитавшись поетичних славословлень якого-небудь Шульги-Шульженка або Сосюри про «легендарні», «героїчні» «органи революційної законності й правосуддя», пішло охочекомонно в ті «органи правосуддя» працювати. Та й потрапило в чортове колесо.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: прикментик () |