молодечий
[molodɛt͡ʃɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
Властивий молодцям, характерний для них; такий, що відрізняється силою, удачею, хоробрістю, спритністю.
-
Який виражає похвалу, схвалення, захоплення мужністю, силою, вдалим вчинком тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. молодечий, р. молодечого, д. молодечому, з. молодечого, о. молодечим, м. молодечім