молодчина

[molodt͡ʃɪnɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Розмовне похвальне звертання або характеристика людини (переважно чоловіка), яка виявила хоробрість, спритність, рішучість або інші позитивні якості; молодець, хоробра, вправна людина.

  2. (У прямому звертанні) Вигук схвалення, заохочення або похвали: “Молодчина!”

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. молодчина, р. молодчини, д. молодчині, з. молодчину, о. молодчиною, м. молодчині, к. молодчино

Більше записів