Значення
-
Молодий чоловік, часто з натяком на його привабливість, статуру або удачу (застаріле або іронічне вживання).
-
Урівноважений, спритний і часто безцеремонний чоловік, який вміє влаштувати свої справи; пройдисвіт (розмовне, часто іронічне або зневажливе).
-
У кримінальному середовищі — злодій, шахрай, особливо спритний і безпринципний (жаргонне, зневажливе).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. молодчик, р. молодчика, д. молодчикові, з. молодчика, о. молодчиком, м. молодчикові, к. молодчику