Словник Української Мови
Буква
1. Представник основного населення Молдови, держави у Південно-Східній Європі; етнічний молдаванин.
2. Уроженець або житель історичної області Молдова, що розташована на території сучасних Румунії, Молдови та України.
3. (заст.) У широкому вжитку — мешканець будь-якої території, що входила до Молдавського князівства.
Приклад 1:
Паша переповідав історію про купівлю потриманого фіата, дочці на весілля, говорив, що продавець молдаванин, звідкись із Бессарабії, пригнав машину на продаж аж сюди, але забув удома документи, проте не сказав про це, доки фіата не продав, а тепер не знає, що робити — потрібно повертатись додому за документами, але немає на чому повертатись, а весілля вже зовсім скоро, і фіат майже не битий, кольору крові. Всі його втішали, радили не переживати, казали, що документи — це дурниці, що вони куплять йому всі необхідні документи, аби він не забивав голову непотрібним клопотом, а фіат, говорили, це гарний подарунок, потрібний і скромний, вони його в цьому повністю підтримують і теж подарують молодим що-небудь корисне і не сильно побите.
— Тютюнник Григорій, “Вир”