мокрінь

1. (розм.) Дощова, сира погода; період затяжних дощів або сніготанення, коли навколишнє середовище стає мокрим, багнистим.

2. (перен., розм.) Щось вологисте, мокре; місце, де багато вологи або брудної води.

3. (перен., розм., зневажл.) Про щось беззмістовне, сентиментальне або плаксиве (наприклад, про літературний твір, фільм, поведінку).

Приклади вживання

Приклад 1:
І щойно доторкнуться людей чи речей, то зараз же з торкнутого тече розпарена мокрінь і розпускає тягучу млость по знеможеній від духоти землі. Ніде не видно було серед двору жодної пташини, ні жодної курки.
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”

Частина мови: іменник (однина) |