мокрець

1. Рід рослин родини бобових із запушеним стеблом і перистими листками, що ростуть переважно на вологих луках; представник цього роду (напр., мокрець болотний).

2. Народна назва кількох видів рослин, що ростуть у вологих місцях, зокрема гадючника звичайного та жовтецевої конюшини.

3. Розм. Вологість, сирість ґрунту або повітря; мокре місце.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |