мокрець

[mokrɛt͡sʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Рід рослин родини бобових із запушеним стеблом і перистими листками, що ростуть переважно на вологих луках; представник цього роду (напр., мокрець болотний).

  2. Народна назва кількох видів рослин, що ростуть у вологих місцях, зокрема гадючника звичайного та жовтецевої конюшини.

  3. Розм. Вологість, сирість ґрунту або повітря; мокре місце.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мокрець, р. мокреця, д. мокрецеві, з. мокрець, о. мокрецем, м. мокрецеві, к. мокрецю

Більше записів