1. У логіці та філософії — спосіб доказу, що ґрунтується на встановленні неможливості або абсурдності протилежного твердження; доведення від супротивного.
2. У праві — спосіб набуття права власності на рухоме майно через тривале, добросовісне, відкрите та безперервне володіння ним як своїм власним протягом встановленого законом строку.