Властивість системи, що полягає в її побудові з окремих функціональних, конструктивних або логічних частин (модулів), які можуть бути легко замінені, поєднані або модифіковані без суттєвого впливу на всю систему в цілому.
У програмуванні та системному проектуванні — принцип організації програмного забезпечення або апаратури, за якого вони складаються з незалежних, слабкозв’язаних компонентів (модулів) з чітко визначеними інтерфейсами для взаємодії.