Значення
-
Художній стиль кінця XIX — початку XX століття, що характеризується використанням плавних, вигнутих ліній, орнаментів, натхненних рослинними формами, асиметрією та прагненням до синтезу мистецтв у архітектурі, декоративно-ужитковому мистецтві та графіці; ар-нуво.
-
Період розвитку європейської культури на межі XIX–XX століть, пов’язаний із пошуком нових форм та відмовою від традиційних історичних стилів у різних видах мистецтва.
-
У розмовній мові — щось сучасне, новітнє, що відповідає останнім тенденціям (часто вживається з відтінком іронії).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. модерн, р. модерну, д. модернові, з. модерн, о. модерном, м. модерні, к. модерне