Словник Української Мови
Буква
1. Насичувати рідиною, зволожувати, робити вологим, мокрим.
2. Тримати щось у рідині, занурювати в рідину для насичення нею, розм’якшення, просочування тощо.
3. Розм. Справляти малу потребу, сечовипускати.
4. Перен., розм. Сильно бити, побити когось; також перемагати, здолавши у суперництві.
Приклад 1:
Це була лазня така, яка й мусила тут бути — величезної пропускної спроможності, розрахована на велику кількість і на спеціальну функцію — мочити людей холодною водою, простуджувати їх, принижувати й поглиблювати моральну депресію. Цементова підлога була холодна й слизька, як підводне каміння, від харкотиння та плісняви.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”