мочар

[mot͡ʃɑr] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Болотиста, вогка місцевість, де застійна вода просочує ґрунт; мочажина, багно.

  2. (у спеціальній літературі) Рідкісний вид болотного ґрунту, що формується в умовах надмірного зволоження під впливом ґрунтових вод.

  3. (діал.) Місце, де мочать (вимочують) луб’яні чи дерев’яні вироби; мочільня.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мочар, р. мочара, д. мочарові, з. мочар, о. мочаром, м. мочарі, к. мочаре

Більше записів