мочанка

[mot͡ʃɑnkɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Діалектна назва болотистої місцини, заболоченої землі, топкого грунту; місце з мочежинками та слизькою поверхнею.

  2. Застарілий термін для позначення вологої, мокрої місцевості, особливо в контексті описання природних умов сільської місцевості північних та центральних регіонів України.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мочанка, р. мочанки, д. мочанці, з. мочанку, о. мочанкою, м. мочанці, к. мочанко

Більше записів