мнихи

1. Ченці, монахи (переважно в історичному контексті або поетичному мовленні).

2. Назва певного виду смажених у фритюрі булочок з дріжджового тіста, часто з начинкою, поширених у кухні східних слов’ян; інша назва — пончики.

Приклади вживання

Приклад 1:
Що там ще трихи-мнихи мняти! За нею посунули й iншi дiвчата й парубки.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”

Частина мови: іменник (множина) |