1. Ченці, монахи (переважно в історичному контексті або поетичному мовленні).
2. Назва певного виду смажених у фритюрі булочок з дріжджового тіста, часто з начинкою, поширених у кухні східних слов’ян; інша назва — пончики.
Словник Української Мови
Буква
1. Ченці, монахи (переважно в історичному контексті або поетичному мовленні).
2. Назва певного виду смажених у фритюрі булочок з дріжджового тіста, часто з начинкою, поширених у кухні східних слов’ян; інша назва — пончики.
Приклад 1:
Що там ще трихи-мнихи мняти! За нею посунули й iншi дiвчата й парубки.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”