1. Властивість або стан, що характеризується наявністю декількох окремих контурів, контурних ліній або замкнутих контурів, які можуть бути вкладені один в одного або розташовані окремо (наприклад, у геометрії, картографії, проектуванні).
2. У техніці, зокрема в електротехніці та радіотехніці — властивість електричного кола або системи, що складається з декількох взаємопов’язаних замкнутих контурів для протікання струму.
3. У містобудуванні та архітектурі — принцип або якість планувальної структури, за якої вона складається з декількох окремих, але функціонально пов’язаних контурів (наприклад, транспортних, зелених, комунікаційних).