Значення
-
Властивість або стан, що характеризується наявністю декількох окремих контурів, контурних ліній або замкнутих контурів, які можуть бути вкладені один в одного або розташовані окремо (наприклад, у геометрії, картографії, проектуванні).
-
У техніці, зокрема в електротехніці та радіотехніці — властивість електричного кола або системи, що складається з декількох взаємопов’язаних замкнутих контурів для протікання струму.
-
У містобудуванні та архітектурі — принцип або якість планувальної структури, за якої вона складається з декількох окремих, але функціонально пов’язаних контурів (наприклад, транспортних, зелених, комунікаційних).
Правопис та відмінювання
н. многоконтурність, р. многоконтурності, д. многоконтурності, з. многоконтурність, о. многоконтурністю, м. многоконтурності, к. многоконтурносте