міжоплодень

[miʒoplodɛnʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Ботанічний термін, що позначає частину плоду рослини, яка утворюється зі стінки зав’язі та розташована між зовнішнім епікарпієм (зовнішньою оболонкою) та внутрішнім ендокарпієм (кісточкою або насіннєвою оболонкою); часто соковита частина (як у кістянки сливи, абрикоса) або суха волокниста оболонка (як у волоського горіха).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. міжоплодень, р. міжоплодня, д. міжоплодневі, з. міжоплодень, о. міжоплоднем, м. міжоплодневі, к. міжоплодню

Більше записів