Ботанічний термін, що позначає частину плоду рослини, яка утворюється зі стінки зав’язі та розташована між зовнішнім епікарпієм (зовнішньою оболонкою) та внутрішнім ендокарпієм (кісточкою або насіннєвою оболонкою); часто соковита частина (як у кістянки сливи, абрикоса) або суха волокниста оболонка (як у волоського горіха).
міжоплодень
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |