міцела

1. У фізиці та хімії: мікроскопічна частинка, що утворюється в розчинах при злипанні молекул поверхнево-активних речовин у агрегати (звичайно сферичної форми), в яких гідрофільні частини молекул звернені до розчинника, а гідрофобні — всередину або назовні (залежно від природи розчинника).

2. У біології: волокниста структура, що є вегетативним тілом гриба (грибниця), утворене тонкими розгалуженими нитками (гіфами).

Приклади вживання слова

міцела

Приклад 1:
Внаслідок теплового руху концентрація цих «протиіонів» більш-менш плавно зменшується по мірі віддалення від колоїдної частинки; нейтральне утворення, що складається з колоїдної частинки і всіх відповідних протиіонів, позначають терміном міцела. Заряди на поверхні колоїдної частинки і в розчині мають протилежний знак; їх розташування почасти нагадує розташування зарядів на обкладках конденсатора.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”