мітрон

[mitron] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (в античній архітектурі) центральна кам’яна плита в капітелі доричної колони, що розташовується між абакою та ехіном.

  2. (в історії, у Стародавньому Римі) почесна назва дружини або матері сімейства, що користувалася повагою; також — господиня будинку, матрона.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мітрон, р. мітрону, д. мітронові, з. мітрон, о. мітроном, м. мітроні, к. мітроне

Більше записів