Значення
-
(від нім. Mütze — шапка) Історичний головний убір у вигляді невисокої м’якої шапки з хутряним або оксамитовим околом, який носили чоловіки в Європі у XIV–XVI століттях.
-
(від нім. Kittel — блуза) Застаріла назва довгого робочого халата або блузи, яку носили ремісники, службовці, а також хлопчики в деяких європейських країнах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мітель, р. мітелю, д. мітелеві, з. мітель, о. мітелем, м. мітелеві, к. мітелю