1. (від нім. Mütze — шапка) Історичний головний убір у вигляді невисокої м’якої шапки з хутряним або оксамитовим околом, який носили чоловіки в Європі у XIV–XVI століттях.
2. (від нім. Kittel — блуза) Застаріла назва довгого робочого халата або блузи, яку носили ремісники, службовці, а також хлопчики в деяких європейських країнах.