місюрка

1. (історичне) Легкий залізний шолом з кільцями кольчуги, що звисали на плечі та шию, який носили поверх інших обладунків у Європі XIV–XVI століть.

2. (історичне, розмовне) Загальна назва для різних типів легких захисних шоломів у давньому лицарському озброєнні.

Приклади вживання

Приклад 1:
У того на голові була місюрка з дротяною сіткою на плечі, Олелько перетяв кільця сітки й дістав татарина. Але й той, низько зігнувшись, потяв вістрям шаблі Олелька в груди.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник (однина) |