Значення
-
Абстрактний іменник, що означає наявність містичного початку, властивість бути містичним; загадковість, пов’язана з вірою в таємні, надприродні сили або в можливість безпосереднього духовного зв’язку з ними.
-
Схильність до містики, містичного світосприйняття; релігійно-філософська позиція, що визнає реальність безпосереднього єднання людини з божественною сутністю.
-
В літературі та мистецтві — характерна риса твору, атмосфера або образність, сповнені таємничості, натяків на існування інших, незбагненних світів або сил.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. містичність, р. містичності, д. містичності, з. містичність, о. містичністю, м. містичності, к. містичносте