місцина

[mist͡sɪnɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Визначена, обмежена територія, ділянка земної поверхні, яка виділяється серед навколишнього простору; місце, околиця, переважно з певними характерними ознаками.

  2. У географії — конкретна, часто невелика за розміром, частина території, що розглядається як цілісний об’єкт через її природні, історичні або культурні особливості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. місцина, р. місцини, д. місцині, з. місцину, о. місциною, м. місцині, к. місцино

Більше записів