місцеводіючий
[mist͡sɛʋodijut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
Який показує напрямок руху або розташування об’єкта в просторі відносно певної точки відліку; що вказує місце.
-
У геодезії та картографії: що стосується визначення або вказівки географічних координат, азимутів та інших просторових параметрів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. місцеводіючий, р. місцеводіючого, д. місцеводіючому, з. місцеводіючого, о. місцеводіючим, м. місцеводіючім