Древослів

Словник Української Мови

містом

Буква

1. Орудний відмінок однини іменника “місто” у значенні: великий населений пункт, адміністративний, промисловий, торговий і культурний центр певної території.

2. Орудний відмінок однини іменника “місто” у значенні: центральна, густо забудована частина населеного пункту (на відміну від околиць або передмість).

3. Орудний відмінок однини іменника “місто” у значенні: міське населення, жителі міста.

4. Орудний відмінок однини іменника “місто” у значенні: історично сформована місцевість, населений пункт, що має офіційний статус міста.

5. Орудний відмінок однини іменника “місто” у значенні: в іграх — ділянка, поле або позиція, зайнята гравцем; також умовна позначка на ігровому полі.

Приклади вживання

Приклад 1:
Поза містом мені доводилося бувати мало (хіба що на городі, який обробляли всією родиною) — з башкирських краєвидів залишилася в пам’яті розлога й спокійна річка Біла, яка виправдовувала свою назву у промінні сонця, що заходить. Лише одного разу нам пощастило побувати досить далеко за містом у фантастично красивій околиці — в аксаківських місцях, де минали «дитячі роки Багрова внука».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Історики гадають, що він виріс із шумерського поселення Кадінгірра, аккадська назва якого Бабілу («Ворота божі») закріпилася за містом. Уперше Вавилон згадується в легенді про Саргона Древнього та в документах III династії Ура.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів