Словник Української Мови
Буква
1. Властивість за значенням прикметника “місткий”; здатність вміщати, охоплювати певну кількість чого-небудь (речей, людей, інформації тощо).
2. Об’єм, розмір або кількість, яку може вмістити, охопити певний об’єкт, приміщення, посудина тощо.
3. У техніці — характеристика акумулятора, батареї, що визначає кількість електричної енергії, яку вони можуть накопичити і віддати; вимірюється, як правило, в ампер-годинах (А·год).
Приклад 1:
Показник максимальної одноразової місткості пляжу: Єп = Ln / Сн , де Єп – максимальна одноразова місткість пляжу (чол. ); L n – довжина пляжу (м); Сн – санітарна норма довжини пляжу в розрахунку на одну людину.188 Рис.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
); Є п – максимальна одноразова місткість пляжу (чол.).
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 3:
Логістична концепція “Точно в строк” та система Канбан (система з нульовим запасом) Необхідну кількість карток у системі «Канбан» визначають за формулою: PT (1+q) N= ————— C де N – кількість карток «Канбан» у обігу; Р – потреба даної ділянки в деталях (за одиницю часу); Т – середній час проходження даної картки; q – коефіцієнт безпеки (у відсотках); С – місткість транспортного засобу. При цьому коефіцієнт безпеки звичайно дорівнює стандартному відхиленню низки даних про потребу за певну кількість днів.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”